MDMA Molly Белорецк

БИБЛИОТЕЧНЫЙ БЛЮЗ

Эй, ребята! Сегодня решил поделиться со всеми своим невероятным опытом. Хочу рассказать вам, как я купил закладки МДМА и как теперь отдыхаю в библиотеке. Ну что, готовы взлететь со мной на орбите экстаза?

Так вот, все началось с вечеринки у моего друга, где внахлест тусовались на фоне глубоких битов электронной музыки. Да, это была настоящая гостиная, полная неоновых огней и кайфовых дымов. В общем, я наткнулся там на своего старого приятеля по кличке Чикиди. Он был на пике своей творческой карьеры, доминировал на райве не только своими ритмами, но и своими запредельными закладками МДМА.

Ни в чем себе не отказывающий наркоман, я включился в его игру и решил попробовать некоторые из его "творений". Но перед этим, конечно, я замахнулся на амф, просто чтобы прийти в оптимальное состояние, ведь наша цель была одна – искренний кайф.

Чикиди подарил мне его особый фирменный вес МДМА, который исторгался сверкающими кристаллами, словно звездный микс. Я сразу понял, что эта закладка будет моим билетом в мир нереального счастья и невероятных эмоций.

Вот пришла пара друзей, и мы решили уединиться в небольшой комнате квартиры, чтобы никто не мешал нам испытывать весь спектр эйфории. Я достал копье и смело вдавил себе вена, дабы наслаждаться растворяющимся в моих венах экстазом. В этот момент мое тело и душа стали одним организмом, в котором пространство и время смешались в бесконечный поток непреодолимого блаженства.

Но веселая история не закончилась на этом! После нескольких часов безумного путешествия, я осознал, что на МДМА я чувствую себя просто божественно. Такая эйфория, такое ощущение внутреннего сияния – я не мог упустить шанс повторить этот факап еще раз.

Поэтому в следующие выходные я отправился в поисках новой порции закладок МДМА. Прошелся по всем своим контактам, перепробовал разных наебщиков, чтобы найти тот самый идеальный продукт, чтобы снова раскрыться настоящему наркоману.

Так как мне хотелось вкусить новые ощущения, я решил идти дальше и попробовать герр. Но само собой разумеется, что употреблять его в домашних условиях я не намеревался. Взяв на себя роль искателя экстрима, я направился в подпольный клуб под названием "Темная библиотека".

Вся эта операция была довольно рискованной, потому что искать герр в таких местах – это все равно, что отправиться в бездонные глубины психической грязи.

Мне удалось достать поистине прекрасное копье герра, которое выглядело словно алмазное сокровище. Смешивая его с МДМА, я создал волшебный коктейль, который открыл мне новую дверь в мир наслаждений.

Как только я поправлялся от кайфа, я осознал, что нашел пасхалку в мире наркотиков. Славная библиотека стала для меня местом, где я мог полностью отключиться от реальности и погрузиться в безграничный мир моего собственного воображения. Здесь, среди старых книг и пыльных полок, я нашел свое убежище, где мог себе позволить все – быть собой, со всеми своими слабостями и недостатками.

Теперь вам понятно, почему я отдыхаю именно в библиотеке? Ведь эти стены буквально хранят мои самые сокровенные секреты и мои самые невероятные путешествия. Здесь я ощущаю, что на самом деле я не просто наркоман, а некий философ-наркоман, который рассматривает мир сквозь призму своих наркотических экспериментов.

Так что, ребята, не стесняйтесь и погрузитесь в дивный мир закладок МДМА вместе со мной. Позвольте себе мгновение уйти от реальности и ощутить, что такое истинное счастье. Только не забывайте, что это лишь кратковременные радости, которые нужно использовать с умом. На них можно стать рабом, но можно и найти вдохновение для исследования новых горизонтов. Выбор за вами, наркоманы!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т